Конфігурація мережі в Docker може викликати чимало запитань, особливо коли мова йде про взаємодію контейнерів, розташованих на різних мережах. Це особливо актуально для сценаріїв, де один контейнер мусить залишатися під захистом VPN, тоді як інші повинні бути вільними від цієї обмеженості. Створення такого взаємозв’язку між контейнерами вимагає ретельного планування та глибокого розуміння мережевих принципів Docker.

Основні принципи мережі Docker

Перш ніж глибоко зануритися в рішення нашої конкретної задачі, важливо зрозуміти кілька ключових аспектів мережі Docker. Docker підтримує кілька типів мереж, кожен з яких слугує певним цілям. Найбільш використовувані типи:

• bridge: мережа за замовчуванням для контейнерів, не приєднаних до якоїсь іншої мережі. Вона ізолює та управляє взаємодією контейнерів на одному докер-хості.
• host: видаляє мережеву ізоляцію між контейнером і Docker-хостом, дозволяючи контейнерам використовувати мережевий стек хоста безпосередньо.
• overlay: дозволяє з’єднувати декілька Docker демонів разом та дозволяє контейнерам, які знаходяться на різних хостах, спілкуватися між собою без зовнішніх мережевих мостів.
• macvlan: дозволяє налаштувати контейнери так, щоб вони здавалися фізичними пристроями в мережі, що робить їх доступними для інших пристроїв в тій самій фізичній мережі.

Залежно від ваших потреб, ви можете обрати один із цих типів мереж для різних сценаріїв використання. Для нашої задачі, macvlan може стати ключем до рішення проблеми взаємодії між контейнерами на різних мережах.

Розробка рішення

Щоб забезпечити взаємодію між контейнерами, один з яких підключений через VPN, а інший має бути доступний у локальній мережі, можна скористатися macvlan. Цей тип мережі дозволяє контейнерам з’являтися в локальній мережі як звичайні мережеві пристрої, що спрощує їх взаємодію.

У вищенаведеному прикладі, macvlan налаштовано з використанням фізичного інтерфейсу eth0 хоста. Це створює мережу, в якій контейнери можуть отримувати IP-адреси з заданого діапазону (в нашому випадку 192.168.69.0/24), що робить їх повністю доступними в локальній мережі.

Далі, вам потрібно змінити конфігурацію контейнера, який має працювати через VPN, додавши його до створеної macvlan мережі. Також, важливо налаштувати маршрутизацію в VPN-клієнті таким чином, щоб трафік до локальних мереж проходив мимо VPN-тунелю. Це можна зробити за допомогою додавання відповідних маршрутів або використання налаштувань обходу для певних IP-адрес.

Проброс портів та доступність сервісів

Щоб забезпечити доступність сервісів, які працюють у контейнерах, через мережу, потрібно правильно налаштувати проброс портів. В Docker це можна зробити за допомогою параметра -p при запуску контейнера або через Docker Compose. Однак, з macvlan мережею, контейнери вже мають власні IP-адреси в локальній мережі, тому додатковий проброс портів може бути непотрібним.

Завершуючи, важливо зазначити, що взаємодія між контейнерами в різних мережах вимагає глибокого розуміння мережевих принципів Docker та правильної конфігурації. Використання macvlan може значно спростити цей процес, забезпечуючи гнучкість та високий рівень інтеграції контейнерів з локальною мережею. Налаштування мережевої взаємодії між контейнерами, особливо в складних середовищах з використанням VPN, може вимагати додаткових зусиль та експериментів, але кінцевий результат забезпечить ефективну та безпечну взаємодію сервісів.