Ефективна ініціалізація властивостей в C# без повторення коду

8 Березня 2024 в 23:42 159

Ініціалізація класів і їх властивостей є фундаментальним аспектом об’єктно-орієнтованого програмування в C#. Однак, при роботі з декількома конструкторами виникає необхідність унікально ініціалізувати властивості, що може призвести до дублювання коду. Таке дублювання не тільки ускладнює підтримку та розширення коду, але й збільшує ймовірність помилок. У цій статті розглянемо підходи та практики, які дозволяють ефективно ініціалізувати класи в C# без непотрібного повторення коду.

Для ілюстрації проблематики використаємо клас MyClass з двома властивостями str1 та str2, які ініціалізуються через конструктори:

class MyClass {
    string? str1 { get; init; }
    string? str2 { get; init; }
    public MyClass(string s1) {
       this.str1 = s1;
       this.str2 = null;
    }
    public MyClass(string s1, string s2) {
       this.str1 = s1;
       this.str2 = s2;
    }
}

class MyClass {

string? str1 { get; init; }

string? str2 { get; init; }

public MyClass(string s1) {

this.str1 = s1;

this.str2 = null;

}

public MyClass(string s1, string s2) {

this.str1 = s1;

this.str2 = s2;

}

Щоб уникнути дублювання коду при ініціалізації властивостей, одним з рішень є використання делегування конструкторів, коли один конструктор викликає інший з усіма необхідними параметрами.

class MyClass {
    string? str1 { get; init; }
    string? str2 { get; init; }
    public MyClass(string s1): this(s1, null) {}
    public MyClass(string s1, string s2) {
       this.str1 = s1;
       this.str2 = s2;
    }
}

class MyClass {

string? str1 { get; init; }

string? str2 { get; init; }

public MyClass(string s1): this(s1, null) {}

public MyClass(string s1, string s2) {

this.str1 = s1;

this.str2 = s2;

}

Цей підхід дозволяє звести до мінімуму дублювання коду, але може виникнути необхідність більш гнучкої ініціалізації, особливо коли є вимога до виконання додаткової логіки під час ініціалізації об’єкта, яка не може бути просто делегована між конструкторами.

Альтернативним рішенням є використання фабричного методу або фабричного класу. Фабричний метод дозволяє об’єднати ініціалізацію об’єкта в одному місці, що спрощує управління кодом і зменшує ймовірність помилок.

class MyClassFactory {
    public static MyClass CreateMyClass(string s1, string? s2 = null) {
        return new MyClass(s1, s2);
    }
}
class MyClass {
    string? str1 { get; init; }
    string? str2 { get; init; }
    public MyClass(string s1, string? s2) {
       this.str1 = s1;
       this.str2 = s2;
    }
}

class MyClassFactory {

public static MyClass CreateMyClass(string s1, string? s2 = null) {

return new MyClass(s1, s2);

}

class MyClass {

string? str1 { get; init; }

string? str2 { get; init; }

public MyClass(string s1, string? s2) {

this.str1 = s1;

this.str2 = s2;

}

Такий підхід не тільки усуває необхідність в дублюванні коду конструкторів, але й надає додаткову гнучкість для розширення логіки створення об’єктів без зміни самого класу MyClass.

Ще одним ефективним рішенням є використання приватного методу ініціалізації в класі. Цей метод може бути викликаний з різних конструкторів, щоб уникнути дублювання ініціалізаційної логіки.

class MyClass {
    string? str1 { get; init; }
    string? str2 { get; init; }
    private void Initialize(string s1, string? s2 = null) {
        this.str1 = s1;
        this.str2 = s2;
    }
    public MyClass(string s1) {
        Initialize(s1);
    }
    public MyClass(string s1, string? s2) {
        Initialize(s1, s2);
    }
}

class MyClass {

string? str1 { get; init; }

string? str2 { get; init; }

private void Initialize(string s1, string? s2 = null) {

this.str1 = s1;

this.str2 = s2;

}

public MyClass(string s1) {

Initialize(s1);

}

public MyClass(string s1, string? s2) {

Initialize(s1, s2);

}

Цей метод дозволяє централізувати логіку ініціалізації в одному місці, забезпечуючи чистоту і легкість в розширенні класу. Він особливо корисний, коли ініціалізація включає в себе ряд перевірок або комплексних обчислень.

Важливо зауважити, що під час вибору підходу до ініціалізації властивостей важливо враховувати не тільки потребу уникнення дублювання коду, але й специфіку задач, які вирішуються. Ефективна ініціалізація властивостей не тільки спрощує розробку та підтримку коду, але й підвищує якість кінцевого продукту.

Підсумовуючи, важливо зазначити, що C# надає розробникам потужні інструменти для оптимізації ініціалізації властивостей без дублювання коду. Використання делегування конструкторів, фабричних методів або приватних методів ініціалізації дозволяє створювати ефективні та легко підтримувані програмні рішення.