При проектуванні систем, де інтерфейс користувача повинен динамічно змінюватися відповідно до ролей користувачів, ключовою задачею є ефективне визначення, які саме поля потрібно відображати. У таких випадках використання правилового движка, такого як Drools, може значно спростити цей процес і забезпечити гнучкість та легкість в управлінні.

Одним із типових сценаріїв, де виникає потреба в динамічному визначенні полів в інтерфейсі користувача, є ситуація, коли різні користувачі з різними ролями мають доступ до різних функцій та інформації. Наприклад, у веб-додатку з управління ресурсами організації можуть бути менеджери, співробітники та адміністратори з різним рівнем доступу. Інтерфейс кожного користувача повинен відображати лише ті функції та дані, які є релевантними його ролі.

Щоб вирішити це завдання, можна використати правила движка Drools. Drools – це система управління бізнес-правилами (Business Rule Management System, BRMS), яка дозволяє визначати, виконувати та керувати бізнес-правилами у додатках. Основна ідея полягає в тому, щоб визначити правила, за якими потрібно визначати, які саме поля в інтерфейсі користувача мають бути відображені для конкретного користувача з певною роллю.

Уявімо собі, що у нашому веб-додатку існують такі ролі: “Менеджер”, “Співробітник” та “Адміністратор”. При вході в систему кожен користувач отримує свою роль, яка визначається у базі даних. Потім, коли користувач звертається до інтерфейсу додатку, Frontend викликає API “/user/fields?Id=”, яке передає ідентифікатор користувача на сервер.

На сервері, API отримує з бази даних колекцію назв полів та відповідності ролей користувачів, яка була попередньо заповнена. Наприклад:

Отримавши дані з бази, API використовує Drools для визначення, які саме поля потрібно відображати для даної ролі. Drools використовує заздалегідь визначені правила, які вказують, які поля відповідають конкретним ролям користувачів. Наприклад, для ролі “Менеджер” може бути правило:

Після виконання правил Drools повертає список назв полів, які мають бути відображені для користувача з його роллю, і API відправляє цей список на Frontend. Frontend, який написаний на Angular, використовує цей список для динамічного створення форми або відображення/приховування полів в інтерфейсі користувача.

Використання Drools для визначення полів в інтерфейсі користувача має декілька переваг. По-перше, це надає гнучкість в управлінні, оскільки правила можуть бути змінені або доповнені без необхідності змінювати код програми. По-друге, використання правилового движка дозволяє відокремити логіку визначення полів від основної бізнес-логіки додатку, що робить код більш чистим та зрозумілим.

Проте, варто враховувати деякі недоліки цього підходу. Перш за все, налаштування правил в Drools може бути складним завданням і вимагати відповідної експертизи в домені бізнесу. Крім того, використання правилового движка може призвести до додаткового завантаження сервера, особливо в разі великої кількості користувачів.

У висновку можна сказати, що використання правилового движка Drools для динамічного визначення полів в інтерфейсі користувача є ефективним і гнучким рішенням, яке дозволяє забезпечити відображення лише необхідних полів для кожного користувача залежно від його ролі. Проте, перед використанням Drools слід ретельно розглянути його переваги та недоліки з урахуванням особливостей конкретного проекту.