Оптимізація структури вихідного файлу з допомогою інструмента i18next-scanner

Оптимізація структури вихідного файлу з допомогою інструмента i18next-scanner

4 Березня 2024 в 12:06 27

При використанні інструмента

для генерації файлів перекладів зазвичай виникає потреба в оптимізації структури вихідного файлу. У багатьох випадках за замовчуванням формат вихідного файлу може не відповідати потребам конкретного проекту. У цій статті розглянемо способи оптимізації структури вихідного файлу з допомогою конфігурації інструмента

.

Для багатьох проектів, особливо для веб-додатків, інтернаціоналізація є важливою складовою. Вона дозволяє розширити аудиторію користувачів за рахунок підтримки різних мов. Однак, налаштування процесу локалізації може бути важливим завданням, особливо коли мова йде про структуру вихідного файлу.

Коли ви працюєте з інструментом

, ви використовуєте його конфігураційний файл для налаштування процесу сканування та генерації файлів перекладів. Один із основних компонентів цього файлу – це параметр виводу (

), який визначає місце збереження створених файлів перекладів та їхній формат.

Стандартним форматом вихідного файлу для

є об’єкт JSON з рядками ключ-значення. Однак у багатьох випадках, особливо коли проект має складну структуру, цей формат може бути не найбільш зручним.

Розглянемо конкретний випадок. Спочатку ми маємо конфігураційний файл

, що виглядає наступним чином:

Цей конфігураційний файл генерує файли перекладів у форматі JSON з рядками ключ-значення. Проте ми хочемо, щоб вихідний файл мав іншу структуру.

Наприклад, ми хочемо, щоб кожен переклад був згрупований за іменем файлу, а потім за назвою ключа. Тобто, замість вихідного файлу у вигляді:

Ми хочемо отримати таку структуру:

Як ми можемо досягти цієї структури? Для цього ми можемо змінити налаштування конфігураційного файлу

та додати додатковий обробник результатів сканування.

Для початку, ми можемо скористатися опцією

, щоб динамічно створювати шляхи до вихідних файлів з урахуванням структури нашого проекту. Наприклад:

Цей код дозволяє зберігати файли перекладів у відповідних каталогах, зазвичай згрупованих за назвою простору імен (

) та мовою (

).

Далі, нам потрібно додатково обробити результати сканування, щоб створити бажану структуру вихідного файлу. Для цього ми можемо скористатися функцією обробки результатів (

):

Цей код додає обробку результатів сканування, яка формує бажану структуру вихідного файлу. В нашому прикладі, він групує переклади за просторами імен та ключами.

Загалом, налаштування структури вихідного файлу з допомогою інструмента

може бути важливим завданням для забезпечення ефективної локалізації великих проектів. Використовуючи правильні налаштування конфігураційного файлу, можна досягти не лише зручності роботи з файлами перекладів, але й покращити організацію проекту в цілому.